Меліса лікарська, трава суха, 40 грам.

Застосування

Мелісу рекомендують як спазмолітичний засіб при лікуванні порушень травлення: уповільненому перетравленні, здутті живота, відрижці, метеоризмі.

Використовують препарати меліси при нервовому збудженні, безсонні, мігрені, загальному знесиленні, застудних захворюваннях, шкірних висипах, болях у серці та аритмії.

Як зовнішній засіб мелісу застосовують при запаленні ясен та фурункульозі. Припарки з трави рекомендують як болезаспокійливий засіб при забоях, артритах та виразках.

Лікувальні препарати

Настій трави меліси при нервових захворюваннях, підвищеному занепокоєнні. 1 ст. ложку сировини залити 1 склянкою окропу, після остигання процідити, сировину віджати. Приймати по 1 ст. ложці 5-6 разів на день.

Настій трави меліси у разі порушення менструального циклу. 15 г сировини залити 1 склянкою окропу, настоювати протягом 1 години (укутавши), процідити, сировину віджати. Приймати 3-4 рази на день.

Настій трави меліси при болях у шлунку та кишечнику. 4 ст. ложки сировини залити 1 склянкою окропу, настояти протягом 4 годин у термосі, процідити. Приймати по 1 ст. ложці 4-5 разів на день до їжі.

Настій трави меліси для зовнішнього застосування. 40 г сировини залити 1 склянкою окропу, настояти, коли охолоне, процідити. Застосовувати для примочок, компресів та ванн.

Настоянка трави меліси при шлунково-кишкових захворюваннях. 1 ст. ложку сировини залити 1 склянкою горілки, настоювати 2 тижні, процідити. Приймати по 15 крапель 3 рази на день.

Меліса входить до складу ароматичних ванн, які застосовуються при поганому обміні речовин. Для цього мелісу, деревій, полин, материнку, корінь лепехи, м'яту перцеву та соснові бруньки, взяті по 20 г, заливають 10 л води, кип'ятять протягом 30 хвилин. Після остигання проціджують і додають у ванну. Тривалість процедури 15-20 хвилин, температура води 37-38 °С.